Параметри: висота - 7,5 см., вага - 150 грам, ширина - 4 см.

Чітко видимі контури.

 

Свічка, свіча — засіб для освітлення, а в деяких випадках також і для священнослужіння, найчастіше у формі циліндра із твердого горючого матеріалу, що у розтопленому стані перетворюється у полум'я за допомогою ґноту.

Існують також декоративні свічки різної форми та забарвлення.

Свічка - як уособлення небесного вогню, відігравала значну роль не тільки в повсякденному, а й в обрядовому житті українців. Вона була обов'язковим ритуальним атрибутом впродовж всього життя людини: під час народження, весілля та смерті. Це було пов'язано із традиційним пошануванням давніми українцями вогню. Свічка набула особливого значення в народній магії, її застосовували як один із найважливіших оберегів. Особливо зросла роль свічки за часів християнства.

В Україні було поширеним домашнє виготовлення свічок, навіть після появи заводського виробництва. Свічки робили з воску. Український фольклорист Микола Сумцов наголошував на тому, що «українські селяни дуже любили „божу муху“, бо навіть маленька пасіка давала меду на Спаса й воску на свічку Господу».

Дана свічка виготовлено з натурального воску,для ґнота  використовується натуральна лляна нитка. Можлива зміна кольору від білого, світло-жовтого до яскраво-коричневого і темно-коричневого.

Можливе використання свічки як для подарунка чи сувеніра так і в побуті. При запалювані виділяється ароматичний запах зі смаком меду.

Свічки дарують магію вогню і додають свята незабутню, загадкову і романтичну атмосферу.  Красиво і незвично виглядають воскові свічки у вигляді фігурок овечки, кози чи інших казкових персонажів, які додадуть  святкову атмосферу.